Не втомлюсь повторювати, що всім серцем, все своє життя люблю й любитиму рідне Місто – Київ… А ще – мені і моїй Сім’ї затишно в тому Місці, де ми живемо… Адже, це – історична місцевість – Бусове поле, Урочище Бусова долина (Бусовиця, Буслівка — однойменну річку «заковано» тепер в колектор і тече вона до річки Либідь).
Існує декілька версій походження назви Бусова долина:
– Одна розповідає про легендарного правителя давніх часів Буса (Божа, Боза) — вождя (царя) слов’янського племені антів, згадки про якого є в героїчній поемі «Слові о полку Ігоревім».
– Згідно з іншою версією, – у давні часи ця місцина була ідеальною для гніздування буселів (лелек).
– За переказами вважалося, що на Бусовій горі легко «бусати» (пити) силу.
– Існує ще одна суперечлива, але дуже цікава версія: Бусове поле в стародавні часи слов’яни могли називати «Лодійним полем», тобто полем, на якому розкладались частини лодій перед їх збиранням у готовий човен… Є припущення, що в гирлі Либіді на Бусовому полі було розташовано стародавню верф, яку захищала легендарна фортеця Самбатас (у перекладі з германських мов означає збір човнів (sam – збір, botas – челни).
Цікаво зазначити, що ще в кінці 19-го століття річка Буслівка славилася якістю і смаком своєї води. Один із сучасників відзначав: «Неподалік від впадіння Либіді до Дніпра, на лівому березі її, височіє гора бусів, поблизу якої знаходиться джерело надзвичайно приємною води»… Цей факт підтверджує й те, що Лаврські ченці, чия броварня знаходилась неподалік ще на початку 20-го століття, використовували воду з Буслівського струмка для виготовлення чудового «крафтового» пива.
Так склалось, що на сьогоднішній день вулиця, на якій мешкає Моя Сім’яJ, – є «основною» вулицею Бусового поля, а носить вона ім’я Михайла Івановича Драгомирова – київського, подільського і волинського генерал-губернатора кінця 19-го століття. До речі, видатний художник Ілля Рєпін використав М.І. Драгомирова в якості моделі для зображення кошового отамана Івана Сірка на своїй знаменитій картині «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»…
P.s. Сьогодні це, в тому числі, ЖК «Новопечерські Липки»
